Адміністративні акти

У самому договорі оренди майна може бути передбачено, що він не підлягає зміні чи розірванню навіть у тому випадку, якщо умови користування орендованим майном істотно погіршилися. В інших випадках істотна зміна обставин є підставою для зміни або розірвання договору.

Зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ними укладений або був би укладений на значно відрізняються умовах.

Так, підставою для зміни договору оренди приміщення під готель буде різке скорочення припливу туристів внаслідок зміни екологічних умов. У цьому випадку сторони можуть прийти до угоди про зміну договору оренди, відповідно до якого орендарю буде надано право здавати орендовані приміщення в суборенду під офіси. Підставою для розірвання договору оренди може послужити землетрус, в результаті якого орендоване приміщення отримало такі пошкодження, при яких він став непридатним для використання за призна ... Читати далі »

Значення цього правила важко переоцінити в умовах інфляції. Якщо б діяло загальне правило про неможливість зміни ціни в договорі, учасники цивільного обороту, схильної до інфляційних процесів, потрапили у надзвичайно складному становищі. Їм довелося б прогнозувати рівень інфляції на момент розрахунків за договором, з тим щоб в момент укладання договору встановити розумну ціну, що неймовірно складно, а часом і неможливо. У силу цього новий ЦК встановлює правило, що допускає можливість передбачити в договорі випадки і умови, за яких можлива зміна ціни. Так, при укладанні договору підряду сторони можуть встановити, що зазначена в договорі ціна підлягає зміні пропорційно зміні ринкових цін на обладнання, матеріали та роботи. Зміна ціни допускається і у випадках, передбачених законом або в установленому законом порядку. Так, відповідно до п. 3 ст. 31 Закону РФ «Про авторське право і суміжні права» встановлені Кабінетом Міністрів України мінімальні ставки авторської винагороди індексуют ... Читати далі »

У цих випадках умови укладеного договору, за загальним правилом п. 2 ст. 422 ЦК, зберігають силу. Тим самим в учасників договору створюється впевненість у стабільності умов укладеного ними договору, необхідна для нормального розвитку цивільного обороту.

Разом з тим може виникнути і така ситуація, коли інтереси суспільства вимагають зміни умов вже укладених договорів. На цей випадок розраховане виняток з викладеного вище правила. В знову прийнятому законі може бути встановлено, що його дія поширюється на відносини, що виникли з раніше укладених договорів. Слід звернути увагу на ту обставину, що відповідно до п. 2 ст. 422 ГК змінити або скасувати умова вже укладеного договору може тільки правовий акт, який має юридичну силу закону. Інші правові акти не можуть діяти з оберненою силою на умови укладених договорів, як це іноді мало місце до введення в дію частини першої ЦК. Так, відповідно до п. 2 Указу Президента Російської Федерації «Про регулювання орендних відносин та прив ... Читати далі »

Якщо торги не відбулися, завдаток підлягає поверненню.

. Завдаток також повертається особам, які брали участь у торгах, але не виграли їх. При укладенні договору з особою, що виграв торги, сума внесеного ним завдатку зараховується в рахунок виконання зобов'язання за укладеним договором.

Особа, що виграла торги, і організатор торгів підписують у день проведення аукціону або конкурсу протокол про результати торгів, який має силу договору. Особа, що виграла торги, при ухиленні від підписання протоколу втрачає внесений ним завдаток. Якщо ж від підписання протоколу ухиляється організатор торгів, він зобов'язаний повернути особі, який виграв торги, завдаток у подвійному розмірі, а також відшкодувати йому збитки, заподіяні участю у торгах, у частині, що перевищує суму завдатку.

Якщо предметом торгів було тільки право на укладення договору, такий договір повинен бути підписаний сторонами не пізніше 20 днів або іншого вказаного у повідомленні строку після заверше ... Читати далі »

Повідомлення повинно містити принаймні відомості про час, місце і формі торгів, їх предмет і порядку проведення, в тому числі про оформлення участі в торгах, визначення особи, який виграв торги, а також відомості про початковою ціною. У випадку, якщо предметом торгів є тільки право на укладення договору (наприклад, право на укладення договору оренди нежитлового приміщення), в повідомленні про майбутні торги повинен бути вказаний термін, наданий для укладання договору.

За своєю юридичною природою повідомлення про проведення торгів є односторонньою угодою, що породжує відповідні правові наслідки. Зокрема, між особою, яка одержала повідомлення про проведення торгів, і організатором торгів встановлюється зобов'язальне правовідношення, в силу якого зазначена особа має право вимагати від організатора Торгів прийняття і розгляду пропозиції, зробленої особою, які виявили бажання взяти участь в торгах. Разом з тим в силу прямої вказівки закону (п. 3 ст. 448 ЦК) організатор відкрит ... Читати далі »

Остання діє на підставі договору з власником речі або власником майнового права та може виступати від їх імені або від свого імені. Так, фонди майна є організатором торгів при приватизації державного та муніципального майна.

Торги можуть проводитися у формі аукціону або конкурсу. Виграла торги на аукціоні визнається особа, що запропонувала найбільш високу ціну, а за конкурсом - особа, яка за висновком конкурсної комісії, заздалегідь призначеної організатором торгів, запропонувало кращі умови. Форма торгів визначається власником речі, що продається або власником реалізованого майнового права, якщо інше не передбачено законом. Так, правом здачі в оренду нежитлових приміщень володіють відповідні комітети з управління державним (муніципальним) майном, які й визначають форму торгів на право укладання договору оренди нежилого приміщення. Комітети з управління державним (муніципальним) майном не є власниками приватизованих державних (муніципальних) підприємств. Однак у силу зако ... Читати далі »

У другому випадку сторона, що отримала повідомлення про акцепт оферти на інших умовах, має право або сповістити іншу сторону про прийняття договору в її редакції, або передати розбіжності, що виникли при укладенні договору, на розгляд суду протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення або закінчення терміну для акцепту. Якщо ж сторона, не згодна з протоколом розбіжностей, у зазначені строки не передасть суперечку, що виникла на розгляд суду, договір вважається неукладеним. У третьому випадку, а також у разі неотримання відповіді на оферту у встановлений термін оферента має право звернутися до суду з вимогою про спонукання укласти договір.

Проект договору може направити і сторона, для якої укладення договору обов'язково. У такому випадку інша сторона, для якої укладення договору не є обов'язковим, має право протягом 30 днів направити іншій стороні: У першому випадку договір буде укладено на умовах, що містяться в оферти. У другому випадку, а також у разі неотримання ... Читати далі »

Наприклад, виробник продукції відвантажив її споживача, що потребує даної продукції, а останній прийняв її без будь-які домовленості між ними. У цьому випадку сторони можуть юридично оформити свої відносини шляхом укладення договору, який поширює свою дію на вже існуючі між ними відносини з постачання продукції. Це може бути і правовідношення, що виникло між сторонами з інших юридичних фактів і не врегульованій належним чином. Так, якщо при укладенні кредитного договору строком на один рік сторони не обумовили порядок повернення кредиту, а боржник став гасити його щомісячними платежами по 1 / 12 частини взятої в кредит суми, то сторони можуть укласти договір, що передбачає такий порядок погашення кредиту як за минулі, так і на наступні періоди платежів.

За загальним правилом, закінчення терміну договору тільки тоді припиняє його дію, коли сторони належним чином виконали усі зображення, які на них обов'язки. Якщо ж не виконана належним чином хоча б один обов'язок, що випли ... Читати далі »

Стаття 442 ГК передбачає і той випадок, коли відповідь про згоду укласти договір (акцепт) прибув із запізненням, але з нього видно, що він був відправлений своєчасно. Про прибуття акцепту із запізненням у такій ситуації знає тільки оферента. Акцептант ж, вважаючи, що відповідь отримано оферентом своєчасно і договір укладено, може приступити до його виконання і понести відповідні витрати. З метою запобігання цих витрат на оферента, що не бажає визнати договір укладеним, покладається обов'язок негайно сповістити іншу сторону про одержання акцепту із запізненням. У разі невиконання цього обов'язку відповідь не визнається опізнився і сторони вважаються пов'язаними договором.

Якщо відповідь про згоду укласти договір даний на інших умовах, ніж запропоновано в оферти, то таку відповідь визнається відмовою від акцепту і в той же час новою офертою (ст. 443 ЦК). Сторони в цьому випадку міняються місцями: акцептант стає оферентом з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками. ... Читати далі »

З цією метою для визнання зазначених дій акцептом достатньо, щоб особа, що отримала оферту (у тому числі проект договору), приступило до виконання на умовах, зазначених у оферти, і у встановлений для її акцепту термін.

Що володіють необхідними ознаками оферта і акцепт породжують певні юридичні наслідки для осіб, які їх вчинили. Юридичне дію оферти залежить від того, отримана вона її адресатом чи ні. До отримання оферти її адресатом вона ніяк не пов'язує оферента і він має право її відкликати і тим самим зняти пропозицію укласти договір. Якщо пропозиція про відкликання оферти надійшла раніше або одночасно із самою офертою, оферта вважається не отриманою (п. 2 ст. 435 ЦК). Навпаки, з моменту отримання оферти її адресатом вона юридично пов'язує оферента. Отримана адресатом оферта не може бути відкликана протягом строку, встановленого для її акцепту, якщо інше не обумовлено в самої оферти або не випливає із суті пропозиції чи обстановки, в якій вона була зроблена (ст. 436 ЦК) ... Читати далі »