У другому випадку сторона, що отримала повідомлення про акцепт оферти на інших умовах, має право або сповістити іншу сторону про прийняття договору в її редакції, або передати розбіжності, що виникли при укладенні договору, на розгляд суду протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення або закінчення терміну для акцепту. Якщо ж сторона, не згодна з протоколом розбіжностей, у зазначені строки не передасть суперечку, що виникла на розгляд суду, договір вважається неукладеним. У третьому випадку, а також у разі неотримання відповіді на оферту у встановлений термін оферента має право звернутися до суду з вимогою про спонукання укласти договір. Проект договору може направити і сторона, для якої укладення договору обов'язково. У такому випадку інша сторона, для якої укладення договору не є обов'язковим, має право протягом 30 днів направити іншій стороні: У першому випадку договір буде укладено на умовах, що містяться в оферти. У другому випадку, а також у разі неотримання відповіді на оферту у встановлений термін договір не буде укладено, тому що його висновок не є обов'язковим для акцептанта. У третьому випадку сторона, для якої укладення договору є обов'язковим, має протягом 30 днів з дня отримання протоколу розбіжностей сповістити іншу сторону про прийняття договору в її редакції або про відхилення протоколу розбіжностей. При відхиленні протоколу розбіжностей або неотримання повідомлення про результати його розгляду в зазначений термін сторона, яка надіслала протокол розбіжностей, вправі передати розбіжності, що виникли при укладенні договору, на розгляд суду, який і визначить умови, за якими у сторін були розбіжностей. Якщо сторона, яка надіслала протокол розбіжностей, не перенесе суперечку, що виникла на розгляд суду, договір вважається неукладеним. Зазначені вище правила про терміни застосовуються, якщо інші строки не встановлено законом, іншими правовими актами або не погоджені сторонами. Якщо сторона, для якої укладення договору є обов'язковим, необгрунтовано ухиляється від його укладення, то вона повинна відшкодувати іншій стороні завдані цим збитки. Так, якщо комерційна організація необгрунтовано ухиляється від укладення публічного договору, то громадянин має право пред'явити позов не тільки про спонукання укласти договір, але й про відшкодування йому понесених збитків. Укладання договору на торгах. Можливість укладання договору на торгах передбачена ст. 447-449 ГК. Цей спосіб укладання договорів широко застосовується, наприклад, при укладенні договорів приватизації державного (муніципального) майна. Суть зазначеного способу полягає в тому, що договір укладається організатором торгів з особою, що виграв торги. Таким способом може бути укладений будь-який договір, якщо інше не випливає з його істоти. Так, ясно, що укладення шляхом проведення торгів договору дарування суперечить природі цього договору. Деякі ж договори про продаж речі або майнового права можуть бути укладені лише шляхом проведення торгів. Так, відповідно до ст. 16 Закону РФ «Про приватизацію державного майна і про основи приватизації муніципального майна в Російській Федерації» приватизація державного та муніципального майна може здійснюватися шляхом його продажу на аукціоні або комерційному конкурсі. У якості організатора торгів може виступати власник речі або власник майнового права, або спеціалізована організація. Повідомлення
|