Адміністративні акти

Порядок зміни та розірвання договору

zaharartu167 — Fri, 04 Sep 2009 22:36:24 GMT

У самому договорі оренди майна може бути передбачено, що він не підлягає зміні чи розірванню навіть у тому випадку, якщо умови користування орендованим майном істотно погіршилися. В інших випадках істотна зміна обставин є підставою для зміни або розірвання договору.

Зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ними укладений або був би укладений на значно відрізняються умовах.

Так, підставою для зміни договору оренди приміщення під готель буде різке скорочення припливу туристів внаслідок зміни екологічних умов. У цьому випадку сторони можуть прийти до угоди про зміну договору оренди, відповідно до якого орендарю буде надано право здавати орендовані приміщення в суборенду під офіси. Підставою для розірвання договору оренди може послужити землетрус, в результаті якого орендоване приміщення отримало такі пошкодження, при яких він став непридатним для використання за призначенням і не підлягає відновленню. У такій ситуації орендодавець і орендар можуть прийти до угоди про дострокове припинення договору оренди.

Якщо ж сторони не дійшли згоди щодо приведення договору у відповідність із суттєво обставин, що змінюються або про його розірвання, то зацікавлена в розірванні договору сторона має право вимагати по суду розірвання договору за наявності одночасно таких умов: Якщо суд виносить рішення про розірвання договору внаслідок істотно обставин, що змінилися, він на вимогу будь-якої зі сторін має визначити наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Так, у наведеному прикладі про розірвання договору оренди приміщення, орендованого під готель, суд має право стягнути з орендаря на користь орендодавця орендну плату, не внесену за період до землетрусу, або зобов'язати орендодавця повернути орендарю орендну плату, внесену за період після землетрусу.

На відміну від розірвання зміна договору у зв'язку з істотними змінами обставин допускається за рішенням суду при наявності одночасно тих же самих умов тільки у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін збиток, що значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на змінених судом умовах.

Договір може бути розірваний або змінений на вимогу однієї із сторін за рішенням суду та в інших випадках, передбачених законом або договором. Так, відповідно до ст. 98 ЖК наймодавець в судовому порядку має право вимагати розірвання договору найму і виселення наймача, якщо наймач систематично руйнує чи псує жиле приміщення.

Порядок зміни та розірвання договору. Зміна і розірвання договору, так само як і його висновок, підкоряються певним правилам. Перш за все, дії щодо зміни або розірвання договорів за своєю юридичною природою є угодами. Отже, до них застосовуються загальні правила про здійсненні угод, зокрема правила про форму вчинення правочинів. Поряд з цим до зміни та розірвання договорів застосовуються і спеціальні правила, що відносяться до форми їх здійснення.

«Про авторське право і суміжні права»

zaharartu167 — Thu, 03 Sep 2009 22:36:21 GMT

Значення цього правила важко переоцінити в умовах інфляції. Якщо б діяло загальне правило про неможливість зміни ціни в договорі, учасники цивільного обороту, схильної до інфляційних процесів, потрапили у надзвичайно складному становищі. Їм довелося б прогнозувати рівень інфляції на момент розрахунків за договором, з тим щоб в момент укладання договору встановити розумну ціну, що неймовірно складно, а часом і неможливо. У силу цього новий ЦК встановлює правило, що допускає можливість передбачити в договорі випадки і умови, за яких можлива зміна ціни. Так, при укладанні договору підряду сторони можуть встановити, що зазначена в договорі ціна підлягає зміні пропорційно зміні ринкових цін на обладнання, матеріали та роботи. Зміна ціни допускається і у випадках, передбачених законом або в установленому законом порядку. Так, відповідно до п. 3 ст. 31 Закону РФ «Про авторське право і суміжні права» встановлені Кабінетом Міністрів України мінімальні ставки авторської винагороди індексуються одночасно з індексацією мінімальних розмірів заробітної плати.

У тих випадках, коли можливість зміни або розірвання договору не передбачена законом або договором і сторонами не досягнуто про це угода, договір може бути змінений або розірваний на вимогу однієї із сторін тільки за рішенням суду і тільки в наступних випадках: 450, 451 ЦК).

Істотним визнається порушення договору однією із сторін, яке тягне для іншої сторони така шкода, що вона в значній мірі позбавляється того, на що була вправі розраховувати при укладенні договору. Так, якщо між акціонерним товариством і аудиторською фірмою укладено договір на надання аудиторських послуг, а після проведеної аудиторської перевірки податкова інспекція виявила порушення в галузі податкового законодавства, на які не звернула уваги аудиторська фірма, акціонерне товариство має право по суду вимагати розірвання договору на надання аудиторських послуг . До істотних порушень договору купівлі-продажу приватизованого об'єкта суди відносять відмову покупця від внесення платежу за придбаний ним об'єкт приватизації, а також порушення умов, на яких об'єкт приватизації придбаний за конкурсом.

Істотна зміна обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору, тільки в тому випадку є підставою для зміни або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором або не випливає з його істоти. Так, із суті договору страхування випливає, що він укладений на випадок настання ймовірних, але непередбачених подій, що становлять страховий випадок. Тому навіть якщо такі події стали виникати в масовому порядку, це не є підставою для розірвання або зміни договору страхування на вимогу страховика.

Відповідно ж до ст

zaharartu167 — Wed, 02 Sep 2009 22:36:17 GMT

У цих випадках умови укладеного договору, за загальним правилом п. 2 ст. 422 ЦК, зберігають силу. Тим самим в учасників договору створюється впевненість у стабільності умов укладеного ними договору, необхідна для нормального розвитку цивільного обороту.

Разом з тим може виникнути і така ситуація, коли інтереси суспільства вимагають зміни умов вже укладених договорів. На цей випадок розраховане виняток з викладеного вище правила. В знову прийнятому законі може бути встановлено, що його дія поширюється на відносини, що виникли з раніше укладених договорів. Слід звернути увагу на ту обставину, що відповідно до п. 2 ст. 422 ГК змінити або скасувати умова вже укладеного договору може тільки правовий акт, який має юридичну силу закону. Інші правові акти не можуть діяти з оберненою силою на умови укладених договорів, як це іноді мало місце до введення в дію частини першої ЦК. Так, відповідно до п. 2 Указу Президента Російської Федерації «Про регулювання орендних відносин та приватизації майна державних і муніципальних підприємств, зданого в оренду» від 14 жовтня 1992 р. № 1230 договори оренди, укладені до введення в дію цього Указу, підлягали переоформленню і зберігали свою силу в частині, що не суперечить цьому Указу.

Зміна або розірвання договору можливе тільки за взаємною згодою сторін. Так, сторони за договором оренди, укладеним на п'ять років, можуть за угодою між собою припинити його дію, не чекаючи закінчення п'ятирічного терміну. Винятки з цього правила можуть бути встановлені законом або договором. Наприклад, відповідно до ст. 87 ЖК договір найму житлового приміщення може бути змінено на вимогу наймачів, які об'єднуються в одну сім'ю. Відповідно ж до ст. 89 ЖК наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У договорі про надання юридичних послуг підприємці можуть передбачити, що будь-яка із сторін має право у будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону за один місяць до розірвання договору.

У разі односторонньої відмови від виконання договору повністю або частково, коли така відмова допускається законом або угодою сторін, договір вважається розірваним або зміненим. Рішення суду в цих випадках не потрібно.

Відповідно до п. 2 ст. 424 ГК зміна ціни після укладання договору допускається у випадках і на умовах, передбачених договором, законом або в установленому законом порядку.

«Східна нафтова компанія»

zaharartu167 — Fri, 28 Aug 2009 22:36:14 GMT

Якщо торги не відбулися, завдаток підлягає поверненню.

. Завдаток також повертається особам, які брали участь у торгах, але не виграли їх. При укладенні договору з особою, що виграв торги, сума внесеного ним завдатку зараховується в рахунок виконання зобов'язання за укладеним договором.

Особа, що виграла торги, і організатор торгів підписують у день проведення аукціону або конкурсу протокол про результати торгів, який має силу договору. Особа, що виграла торги, при ухиленні від підписання протоколу втрачає внесений ним завдаток. Якщо ж від підписання протоколу ухиляється організатор торгів, він зобов'язаний повернути особі, який виграв торги, завдаток у подвійному розмірі, а також відшкодувати йому збитки, заподіяні участю у торгах, у частині, що перевищує суму завдатку.

Якщо предметом торгів було тільки право на укладення договору, такий договір повинен бути підписаний сторонами не пізніше 20 днів або іншого вказаного у повідомленні строку після завершення торгів і оформлення протоколу. У разі ухилення організатора або переможця торгів від укладення договору інша сторона має право звернутися до суду з вимогою про спонукання укласти договір, а також про відшкодування збитків, завданих ухиленням від його укладення.

Висновок деяких договорів на основі торгів підпорядковується спеціальним правилам, які не можуть суперечити викладеним вище. Так, розпорядженням Уряду Російської Федерації від 26 вересня 1997 р. № 1376-р затверджено Порядок проведення комерційного конкурсу з інвестиційними умовами по продажу знаходяться у федеральній власності акцій відкритого акціонерного товариства «Східна нафтова компанія» (м. Томськ).

В результаті проведення торгів між переможцем і організатором торгів встановлюється зобов'язання щодо укладання відповідного договору. У рамках цього зобов'язання переможцю торгів належить право вимагати укладення з ним договору. Саме ж зобов'язання з передачі майна, виконання робіт або надання послуг виникає із складного юридичного складу: проведення торгів і укладеного на основі їх результатів договору. Оскільки договір в таких випадках укладається на основі проведення торгів, його дійсність залежить від дійсності проведених торгів. Якщо торги, проведені з порушенням правил, встановлених законом, будуть визнані судом недійсними за позовом зацікавленої особи, визнається недійсним і договір, укладений з особою, що виграв торги (ст. 449 ЦК). З вимогою про визнання недійсними результатів конкурсу або аукціону можуть звертатися до суду не лише учасники конкурсу або аукціону, але й особи, яким було відмовлено в участі в конкурсі (аукціоні). При цьому незаконна відмова в участі в конкурсі (аукціоні) може служити підставою для визнання результатів конкурсу (аукціону) недійсними.

Підстави зміни і розірвання договору. Укладені договори повинні виконуватися на тих умовах, на яких було досягнуто згоди сторін, і не повинні змінюватися. Таке загальне правило надає стійкість цивільного обороту. Це правило застосовується і тоді, коли після укладення договору прийнятий закон, що встановлює обов'язкові для сторін правила, інші, ніж ті, які діяли при укладанні договору.

«Асторія»

zaharartu167 — Thu, 27 Aug 2009 22:36:08 GMT

Повідомлення повинно містити принаймні відомості про час, місце і формі торгів, їх предмет і порядку проведення, в тому числі про оформлення участі в торгах, визначення особи, який виграв торги, а також відомості про початковою ціною. У випадку, якщо предметом торгів є тільки право на укладення договору (наприклад, право на укладення договору оренди нежитлового приміщення), в повідомленні про майбутні торги повинен бути вказаний термін, наданий для укладання договору.

За своєю юридичною природою повідомлення про проведення торгів є односторонньою угодою, що породжує відповідні правові наслідки. Зокрема, між особою, яка одержала повідомлення про проведення торгів, і організатором торгів встановлюється зобов'язальне правовідношення, в силу якого зазначена особа має право вимагати від організатора Торгів прийняття і розгляду пропозиції, зробленої особою, які виявили бажання взяти участь в торгах. Разом з тим в силу прямої вказівки закону (п. 3 ст. 448 ЦК) організатор відкритих торгів, який зробив повідомлення, має право відмовитися від проведення аукціону в будь-який час, але не пізніше ніж за три дні до настання дати його проведення, а конкурсу - не пізніше ніж за 30 днів до проведення конкурсу, якщо інше не передбачено в законі або в повідомленні про проведення торгів. У випадку, коли організатор відкритих торгів відмовився від їх проведення з порушенням зазначених термінів, він зобов'язаний відшкодувати учасникам завдані ними реальний збиток. Організатор ж закритого аукціону або закритого конкурсу взагалі не вправі відмовитися від його проведення і несе відповідну відповідальність перед особами, запрошеними для участі в торгах. Якщо організатор закритого аукціону або закритого конкурсу відмовиться від торгів, він зобов'язаний відшкодувати запрошеним учасникам реальні збитки незалежно від того, в який час пішов відмову від торгів.

Певні обов'язки покладаються не тільки на організатора торгів, але й на їх учасників. Зокрема, учасники торгів повинні внести завдаток у розмірі, в термін та порядку, які зазначені в повідомленні про проведення торгів. Такий обов'язок покладається на учасників торгів для того, щоб відсікти від торгів несерйозних учасників цивільного обороту і забезпечити виконання тих зобов'язань, які виникають в результаті проведення торгів.

Торги можуть проводитися у формі аукціону або конкурсу

zaharartu167 — Wed, 26 Aug 2009 22:36:04 GMT

Остання діє на підставі договору з власником речі або власником майнового права та може виступати від їх імені або від свого імені. Так, фонди майна є організатором торгів при приватизації державного та муніципального майна.

Торги можуть проводитися у формі аукціону або конкурсу. Виграла торги на аукціоні визнається особа, що запропонувала найбільш високу ціну, а за конкурсом - особа, яка за висновком конкурсної комісії, заздалегідь призначеної організатором торгів, запропонувало кращі умови. Форма торгів визначається власником речі, що продається або власником реалізованого майнового права, якщо інше не передбачено законом. Так, правом здачі в оренду нежитлових приміщень володіють відповідні комітети з управління державним (муніципальним) майном, які й визначають форму торгів на право укладання договору оренди нежилого приміщення. Комітети з управління державним (муніципальним) майном не є власниками приватизованих державних (муніципальних) підприємств. Однак у силу закону саме вони визначають форму торгів при приватизації державних (муніципальних) підприємств.

У конкурсі або аукціоні повинно брати участь два або більше число осіб, інакше вони втрачають сенс. Тому п. 5 ст. 447 ЦК встановлює, що аукціон і конкурс, в яких брав участь лише один учасник, визнаються що не відбулися.

По викладеним вище правилам повинні проводитися і публічні торги в порядку виконання рішення суду, якщо інше не передбачено процесуальним законодавством.

Аукціони і конкурси можуть бути як відкритими, так і закритими. У відкритому аукціоні і відкритому конкурсі може брати участь будь-яка особа. У закритому аукціоні і закритому конкурсі беруть участь тільки особи, спеціально запрошені для цієї мети. Так, у разі проведення конкурсу на керування такої відомої петербурзької готелем, як «Асторія», організатором конкурсу можуть бути запрошені тільки всесвітньо відомі фірми, що спеціалізуються на управлінні готелями, яким і висилається запрошення взяти участь у конкурсі. У такому разі конкурс буде закритим, що дозволяє усунути від участі у конкурсі ті фірми, які не мають належної репутації у сфері готельного бізнесу. У випадку ж публікації в пресі повідомлення про проведення конкурсу на управління готелем «Асторія», зверненого до всіх бажаючих взяти участь у конкурсі, останній буде відкритим, що дозволяє залучити якомога більшу кількість фірм, що пропонують свої послуги з управління готелем «Асторія».

Якщо інше не передбачено законом, повідомлення про проведення торгів має бути зроблено організатором не менш ніж за тридцять днів до їх проведення.

Укладання договору на торгах

zaharartu167 — Tue, 25 Aug 2009 22:36:01 GMT

У другому випадку сторона, що отримала повідомлення про акцепт оферти на інших умовах, має право або сповістити іншу сторону про прийняття договору в її редакції, або передати розбіжності, що виникли при укладенні договору, на розгляд суду протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення або закінчення терміну для акцепту. Якщо ж сторона, не згодна з протоколом розбіжностей, у зазначені строки не передасть суперечку, що виникла на розгляд суду, договір вважається неукладеним. У третьому випадку, а також у разі неотримання відповіді на оферту у встановлений термін оферента має право звернутися до суду з вимогою про спонукання укласти договір.

Проект договору може направити і сторона, для якої укладення договору обов'язково. У такому випадку інша сторона, для якої укладення договору не є обов'язковим, має право протягом 30 днів направити іншій стороні: У першому випадку договір буде укладено на умовах, що містяться в оферти. У другому випадку, а також у разі неотримання відповіді на оферту у встановлений термін договір не буде укладено, тому що його висновок не є обов'язковим для акцептанта. У третьому випадку сторона, для якої укладення договору є обов'язковим, має протягом 30 днів з дня отримання протоколу розбіжностей сповістити іншу сторону про прийняття договору в її редакції або про відхилення протоколу розбіжностей. При відхиленні протоколу розбіжностей або неотримання повідомлення про результати його розгляду в зазначений термін сторона, яка надіслала протокол розбіжностей, вправі передати розбіжності, що виникли при укладенні договору, на розгляд суду, який і визначить умови, за якими у сторін були розбіжностей. Якщо сторона, яка надіслала протокол розбіжностей, не перенесе суперечку, що виникла на розгляд суду, договір вважається неукладеним.

Зазначені вище правила про терміни застосовуються, якщо інші строки не встановлено законом, іншими правовими актами або не погоджені сторонами.

Якщо сторона, для якої укладення договору є обов'язковим, необгрунтовано ухиляється від його укладення, то вона повинна відшкодувати іншій стороні завдані цим збитки. Так, якщо комерційна організація необгрунтовано ухиляється від укладення публічного договору, то громадянин має право пред'явити позов не тільки про спонукання укласти договір, але й про відшкодування йому понесених збитків.

Укладання договору на торгах. Можливість укладання договору на торгах передбачена ст. 447-449 ГК. Цей спосіб укладання договорів широко застосовується, наприклад, при укладенні договорів приватизації державного (муніципального) майна. Суть зазначеного способу полягає в тому, що договір укладається організатором торгів з особою, що виграв торги. Таким способом може бути укладений будь-який договір, якщо інше не випливає з його істоти. Так, ясно, що укладення шляхом проведення торгів договору дарування суперечить природі цього договору. Деякі ж договори про продаж речі або майнового права можуть бути укладені лише шляхом проведення торгів. Так, відповідно до ст. 16 Закону РФ «Про приватизацію державного майна і про основи приватизації муніципального майна в Російській Федерації» приватизація державного та муніципального майна може здійснюватися шляхом його продажу на аукціоні або комерційному конкурсі.

У якості організатора торгів може виступати власник речі або власник майнового права, або спеціалізована організація.

Повідомлення

Укладення договору в обов'язковому порядку

zaharartu167 — Mon, 24 Aug 2009 22:35:57 GMT

Наприклад, виробник продукції відвантажив її споживача, що потребує даної продукції, а останній прийняв її без будь-які домовленості між ними. У цьому випадку сторони можуть юридично оформити свої відносини шляхом укладення договору, який поширює свою дію на вже існуючі між ними відносини з постачання продукції. Це може бути і правовідношення, що виникло між сторонами з інших юридичних фактів і не врегульованій належним чином. Так, якщо при укладенні кредитного договору строком на один рік сторони не обумовили порядок повернення кредиту, а боржник став гасити його щомісячними платежами по 1 / 12 частини взятої в кредит суми, то сторони можуть укласти договір, що передбачає такий порядок погашення кредиту як за минулі, так і на наступні періоди платежів.

За загальним правилом, закінчення терміну договору тільки тоді припиняє його дію, коли сторони належним чином виконали усі зображення, які на них обов'язки. Якщо ж не виконана належним чином хоча б один обов'язок, що випливає з договору, то останній не припиняє свою дію і після закінчення строку, на який було укладено договір. Так, якщо договір підряду укладено строком на один рік, то після закінчення цього року договір не припиняє свою дію, якщо підрядник не завершив передбачені договором підряду роботи. У таких випадках договір продовжує діяти до визначеного в ньому моменту закінчення виконання сторонами зобов'язання. Якщо такий момент в договорі не визначено, то застосовуються правила про виконання зобов'язання з невизначеним строком.

Разом з тим законом або договором може бути передбачено, що закінчення терміну дії договору тягне за собою припинення зобов'язань сторін за договором. Так, у договорі простого товариства сторони можуть передбачити, що після закінчення терміну договору припиняються і зобов'язання сторін за договором.

Нарешті, закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення. Так, постачальник відповідає перед покупцем за недоліки поставленого товару і після закінчення дії договору поставки.

Укладення договору в обов'язковому порядку. Зазначений порядок застосовується в тих випадках, коли укладення договору є обов'язковим для однієї із сторін в силу закону, тобто під час укладення обов'язкових договорів. При укладанні договору в обов'язковому порядку застосовуються правила ст. 445 ЦК. Зацікавлена в укладенні договору сторона, для якої його висновок не є обов'язковим, направляє іншій стороні, для якої укладення дог соняшникової обов'язково, проект договору (оферту). Сторона, для якої укладення договору є обов'язковим, має протягом 30 днів з дня отримання оферти розглянути її і направити іншій стороні: У першому випадку договір вважається укладеним в момент отримання оферентом повідомлення про акцепт.

Цей момент і визнається часом укладення договору

zaharartu167 — Sun, 23 Aug 2009 22:35:54 GMT

Стаття 442 ГК передбачає і той випадок, коли відповідь про згоду укласти договір (акцепт) прибув із запізненням, але з нього видно, що він був відправлений своєчасно. Про прибуття акцепту із запізненням у такій ситуації знає тільки оферента. Акцептант ж, вважаючи, що відповідь отримано оферентом своєчасно і договір укладено, може приступити до його виконання і понести відповідні витрати. З метою запобігання цих витрат на оферента, що не бажає визнати договір укладеним, покладається обов'язок негайно сповістити іншу сторону про одержання акцепту із запізненням. У разі невиконання цього обов'язку відповідь не визнається опізнився і сторони вважаються пов'язаними договором.

Якщо відповідь про згоду укласти договір даний на інших умовах, ніж запропоновано в оферти, то таку відповідь визнається відмовою від акцепту і в той же час новою офертою (ст. 443 ЦК). Сторони в цьому випадку міняються місцями: акцептант стає оферентом з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками. Якщо сторони самі не можуть врегулювати розбіжності, що виникли при укладенні договору, то у них є можливість прийти до угоди про передачу що виник спору на розгляд суду (ст. 446 ЦК). У цьому випадку умови договору, щодо яких сторони не прийшли до угоди, визначаються відповідно до рішення суду.

Якщо адресат взагалі ніяк не відреагував на пропозицію укласти договір, то його мовчання розглядається, за загальним правилом, як відмова від укладання договору. І лише у випадках, прямо передбачених законом, звичаями ділового обороту або колишніми діловими відносинами сторін, мовчання-розглядається як згоду закінчити договір (п. 2 ст. 438 ЦК).

Важливе значення при укладенні договорів набуває питання про час і місце укладання договору. До договірних відносин застосовується законодавство, що діє на момент його укладення на тій території, де він був укладений. Угода вважається таким, що відбувся в той момент, коли оферента отримав згоду акцептанта. Цей момент і визнається часом укладення договору. Інше правило встановлено для реальних договорів, для укладення яких необхідно не тільки угода сторін, а й передача майна. Такі договори вважаються укладеними з моменту передачі відповідного майна. Нарешті, договір, який підлягає державній реєстрації, вважається укладеним з моменту його реєстрації, якщо інше не встановлено законом (ст. 433 ЦК). Якщо в договорі не зазначено місце його укладення, договір визнається укладеним у місці проживання громадянина або в місці знаходження юридичної особи, що направив оферту (ст. 444 ЦК).

Велике значення має також питання про початок та закінчення дії договору. Відповідно до ст. 425 ЦК договір набирає чинності і стає обов'язковим для сторін з моменту його укладення. Разом з тим сторони вправі встановити, що умови укладеного ними договору застосовуються до їхніх відносин, що виникли до укладення договору. Це можуть бути фактичні відносини, що склалися між сторонами.

Що володіють необхідними ознаками оферта і акцепт породжують певні юридичні наслідки для осіб, які їх вчинили

zaharartu167 — Sat, 22 Aug 2009 22:35:50 GMT

З цією метою для визнання зазначених дій акцептом достатньо, щоб особа, що отримала оферту (у тому числі проект договору), приступило до виконання на умовах, зазначених у оферти, і у встановлений для її акцепту термін.

Що володіють необхідними ознаками оферта і акцепт породжують певні юридичні наслідки для осіб, які їх вчинили. Юридичне дію оферти залежить від того, отримана вона її адресатом чи ні. До отримання оферти її адресатом вона ніяк не пов'язує оферента і він має право її відкликати і тим самим зняти пропозицію укласти договір. Якщо пропозиція про відкликання оферти надійшла раніше або одночасно із самою офертою, оферта вважається не отриманою (п. 2 ст. 435 ЦК). Навпаки, з моменту отримання оферти її адресатом вона юридично пов'язує оферента. Отримана адресатом оферта не може бути відкликана протягом строку, встановленого для її акцепту, якщо інше не обумовлено в самої оферти або не випливає із суті пропозиції чи обстановки, в якій вона була зроблена (ст. 436 ЦК). Оферента не може протягом цього терміну в односторонньому порядку зняти оферту або укласти договір, зазначений у оферти, з іншою особою. В іншому випадку він буде зобов'язаний відшкодувати своєму контрагенту всі понесені збитки. Так, якщо орендодавець, не чекаючи встановленого ним в оферти терміну, здав дачу іншій особі, то акцептовані у встановлений термін цю оферту особа має право вимагати від оферента відшкодування всіх понесених ним витрат, пов'язаних з навантаженням, розвантаженням і транспортуванням перевезених на дачу і назад речей. Однак якщо в самій оферти було сказано, що оферента залишає за собою право укласти договір оренди також і з іншими особами, які запропонують більш високу орендну плату і швидше відгукнуться на зроблену ним пропозицію, акцептовані після цього оферту особа не має права вимагати від оферента відшкодування понесених їм збитків.

Як і оферта, акцепт пов'язує акцептанта з того моменту, коли його отримано оферентом. До отримання акцепту оферентом акцептант має право відкликати акцепт. При цьому якщо повідомлення про відкликання акцепту надійшло особі, яка подала оферту, раніше акцепту або одночасно з ним, акцепт вважається не отриманим (ст. 439 ЦК).

Юридичне дію оферти також залежить від того, зроблена вона з зазначенням строку для відповіді або без зазначення строку для відповіді. Якщо оферта зроблена із зазначенням строку для відповіді, то договір вважається укладеним, якщо акцепт отриманий особою, направили оферту, у межах зазначеного в ній терміну (ст. 440 ЦК). Якщо ж оферта зроблена без зазначення строку для відповіді, то її юридичну дію залежить від того, в якій формі вона зроблена. Коли оферта зроблена усно без зазначення строку для акцепту, договір вважається укладеним, якщо інша сторона негайно заявила про її акцепт. Якщо такого акцепту не було, то оферента ніяк не пов'язаний зробленим ним пропозицією. Коли ж оферта зроблена в письмовій формі без зазначення строку для акцепту, договір вважається укладеним, якщо акцепт отриманий особою, направили оферту, до закінчення терміну, встановленого законом або іншими правовими актами, а якщо такий строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу (ст. 441 ЦК). Нормально необхідним вважається час, достатнє для пробігу даного виду кореспонденції в обидва кінці, ознайомлення зі змістом зробленої пропозиції і складання відповіді на нього. У разі прибуття відповіді протягом цього періоду часу договір вважається укладеним.

Якщо акцепт отримано із запізненням, то доля договору залежить від оферента, який може залишити без уваги запізнення відповіді і погодитися з укладанням договору або відмовитися від укладення договору через затримки з відповіддю на його пропозицію. Якщо оферента, який отримав акцепт із запізненням, негайно повідомить другій стороні про прийняття її акцепту, отриманого з запізненням, договір вважається укладеним.