У самому договорі оренди майна може бути передбачено, що він не підлягає зміні чи розірванню навіть у тому випадку, якщо умови користування орендованим майном істотно погіршилися. В інших випадках істотна зміна обставин є підставою для зміни або розірвання договору.

Зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ними укладений або був би укладений на значно відрізняються умовах.

Так, підставою для зміни договору оренди приміщення під готель буде різке скорочення припливу туристів внаслідок зміни екологічних умов. У цьому випадку сторони можуть прийти до угоди про зміну договору оренди, відповідно до якого орендарю буде надано право здавати орендовані приміщення в суборенду під офіси. Підставою для розірвання договору оренди може послужити землетрус, в результаті якого орендоване приміщення отримало такі пошкодження, при яких він став непридатним для використання за призна ... Читати далі »

Значення цього правила важко переоцінити в умовах інфляції. Якщо б діяло загальне правило про неможливість зміни ціни в договорі, учасники цивільного обороту, схильної до інфляційних процесів, потрапили у надзвичайно складному становищі. Їм довелося б прогнозувати рівень інфляції на момент розрахунків за договором, з тим щоб в момент укладання договору встановити розумну ціну, що неймовірно складно, а часом і неможливо. У силу цього новий ЦК встановлює правило, що допускає можливість передбачити в договорі випадки і умови, за яких можлива зміна ціни. Так, при укладанні договору підряду сторони можуть встановити, що зазначена в договорі ціна підлягає зміні пропорційно зміні ринкових цін на обладнання, матеріали та роботи. Зміна ціни допускається і у випадках, передбачених законом або в установленому законом порядку. Так, відповідно до п. 3 ст. 31 Закону РФ «Про авторське право і суміжні права» встановлені Кабінетом Міністрів України мінімальні ставки авторської винагороди індексуют ... Читати далі »

У цих випадках умови укладеного договору, за загальним правилом п. 2 ст. 422 ЦК, зберігають силу. Тим самим в учасників договору створюється впевненість у стабільності умов укладеного ними договору, необхідна для нормального розвитку цивільного обороту.

Разом з тим може виникнути і така ситуація, коли інтереси суспільства вимагають зміни умов вже укладених договорів. На цей випадок розраховане виняток з викладеного вище правила. В знову прийнятому законі може бути встановлено, що його дія поширюється на відносини, що виникли з раніше укладених договорів. Слід звернути увагу на ту обставину, що відповідно до п. 2 ст. 422 ГК змінити або скасувати умова вже укладеного договору може тільки правовий акт, який має юридичну силу закону. Інші правові акти не можуть діяти з оберненою силою на умови укладених договорів, як це іноді мало місце до введення в дію частини першої ЦК. Так, відповідно до п. 2 Указу Президента Російської Федерації «Про регулювання орендних відносин та прив ... Читати далі »

Якщо торги не відбулися, завдаток підлягає поверненню.

. Завдаток також повертається особам, які брали участь у торгах, але не виграли їх. При укладенні договору з особою, що виграв торги, сума внесеного ним завдатку зараховується в рахунок виконання зобов'язання за укладеним договором.

Особа, що виграла торги, і організатор торгів підписують у день проведення аукціону або конкурсу протокол про результати торгів, який має силу договору. Особа, що виграла торги, при ухиленні від підписання протоколу втрачає внесений ним завдаток. Якщо ж від підписання протоколу ухиляється організатор торгів, він зобов'язаний повернути особі, який виграв торги, завдаток у подвійному розмірі, а також відшкодувати йому збитки, заподіяні участю у торгах, у частині, що перевищує суму завдатку.

Якщо предметом торгів було тільки право на укладення договору, такий договір повинен бути підписаний сторонами не пізніше 20 днів або іншого вказаного у повідомленні строку після заверше ... Читати далі »

Повідомлення повинно містити принаймні відомості про час, місце і формі торгів, їх предмет і порядку проведення, в тому числі про оформлення участі в торгах, визначення особи, який виграв торги, а також відомості про початковою ціною. У випадку, якщо предметом торгів є тільки право на укладення договору (наприклад, право на укладення договору оренди нежитлового приміщення), в повідомленні про майбутні торги повинен бути вказаний термін, наданий для укладання договору.

За своєю юридичною природою повідомлення про проведення торгів є односторонньою угодою, що породжує відповідні правові наслідки. Зокрема, між особою, яка одержала повідомлення про проведення торгів, і організатором торгів встановлюється зобов'язальне правовідношення, в силу якого зазначена особа має право вимагати від організатора Торгів прийняття і розгляду пропозиції, зробленої особою, які виявили бажання взяти участь в торгах. Разом з тим в силу прямої вказівки закону (п. 3 ст. 448 ЦК) організатор відкрит ... Читати далі »

Остання діє на підставі договору з власником речі або власником майнового права та може виступати від їх імені або від свого імені. Так, фонди майна є організатором торгів при приватизації державного та муніципального майна.

Торги можуть проводитися у формі аукціону або конкурсу. Виграла торги на аукціоні визнається особа, що запропонувала найбільш високу ціну, а за конкурсом - особа, яка за висновком конкурсної комісії, заздалегідь призначеної організатором торгів, запропонувало кращі умови. Форма торгів визначається власником речі, що продається або власником реалізованого майнового права, якщо інше не передбачено законом. Так, правом здачі в оренду нежитлових приміщень володіють відповідні комітети з управління державним (муніципальним) майном, які й визначають форму торгів на право укладання договору оренди нежилого приміщення. Комітети з управління державним (муніципальним) майном не є власниками приватизованих державних (муніципальних) підприємств. Однак у силу зако ... Читати далі »

У другому випадку сторона, що отримала повідомлення про акцепт оферти на інших умовах, має право або сповістити іншу сторону про прийняття договору в її редакції, або передати розбіжності, що виникли при укладенні договору, на розгляд суду протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення або закінчення терміну для акцепту. Якщо ж сторона, не згодна з протоколом розбіжностей, у зазначені строки не передасть суперечку, що виникла на розгляд суду, договір вважається неукладеним. У третьому випадку, а також у разі неотримання відповіді на оферту у встановлений термін оферента має право звернутися до суду з вимогою про спонукання укласти договір.

Проект договору може направити і сторона, для якої укладення договору обов'язково. У такому випадку інша сторона, для якої укладення договору не є обов'язковим, має право протягом 30 днів направити іншій стороні: У першому випадку договір буде укладено на умовах, що містяться в оферти. У другому випадку, а також у разі неотримання ... Читати далі »

Наприклад, виробник продукції відвантажив її споживача, що потребує даної продукції, а останній прийняв її без будь-які домовленості між ними. У цьому випадку сторони можуть юридично оформити свої відносини шляхом укладення договору, який поширює свою дію на вже існуючі між ними відносини з постачання продукції. Це може бути і правовідношення, що виникло між сторонами з інших юридичних фактів і не врегульованій належним чином. Так, якщо при укладенні кредитного договору строком на один рік сторони не обумовили порядок повернення кредиту, а боржник став гасити його щомісячними платежами по 1 / 12 частини взятої в кредит суми, то сторони можуть укласти договір, що передбачає такий порядок погашення кредиту як за минулі, так і на наступні періоди платежів.

За загальним правилом, закінчення терміну договору тільки тоді припиняє його дію, коли сторони належним чином виконали усі зображення, які на них обов'язки. Якщо ж не виконана належним чином хоча б один обов'язок, що випли ... Читати далі »

Стаття 442 ГК передбачає і той випадок, коли відповідь про згоду укласти договір (акцепт) прибув із запізненням, але з нього видно, що він був відправлений своєчасно. Про прибуття акцепту із запізненням у такій ситуації знає тільки оферента. Акцептант ж, вважаючи, що відповідь отримано оферентом своєчасно і договір укладено, може приступити до його виконання і понести відповідні витрати. З метою запобігання цих витрат на оферента, що не бажає визнати договір укладеним, покладається обов'язок негайно сповістити іншу сторону про одержання акцепту із запізненням. У разі невиконання цього обов'язку відповідь не визнається опізнився і сторони вважаються пов'язаними договором.

Якщо відповідь про згоду укласти договір даний на інших умовах, ніж запропоновано в оферти, то таку відповідь визнається відмовою від акцепту і в той же час новою офертою (ст. 443 ЦК). Сторони в цьому випадку міняються місцями: акцептант стає оферентом з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками. ... Читати далі »

З цією метою для визнання зазначених дій акцептом достатньо, щоб особа, що отримала оферту (у тому числі проект договору), приступило до виконання на умовах, зазначених у оферти, і у встановлений для її акцепту термін.

Що володіють необхідними ознаками оферта і акцепт породжують певні юридичні наслідки для осіб, які їх вчинили. Юридичне дію оферти залежить від того, отримана вона її адресатом чи ні. До отримання оферти її адресатом вона ніяк не пов'язує оферента і він має право її відкликати і тим самим зняти пропозицію укласти договір. Якщо пропозиція про відкликання оферти надійшла раніше або одночасно із самою офертою, оферта вважається не отриманою (п. 2 ст. 435 ЦК). Навпаки, з моменту отримання оферти її адресатом вона юридично пов'язує оферента. Отримана адресатом оферта не може бути відкликана протягом строку, встановленого для її акцепту, якщо інше не обумовлено в самої оферти або не випливає із суті пропозиції чи обстановки, в якій вона була зроблена (ст. 436 ЦК) ... Читати далі »

Перша стадія називається офертою, а друга - акцептом. Відповідно до цього сторона, що робить пропозицію укласти договір, іменується оферентом, а сторона, що приймає пропозицію, - акцептантом. Договір вважається укладеним, коли оферента отримає акцепт від акцептанта.

Разом з тим, далеко не всяке пропозицію укласти договір набуває чинності оферти. Пропозиція, що визнається офертою, відповідно до ст. 435 ЦК: Перша вимога обумовлена тим, що без наміру особи укласти договір останній не може бувальщина укладено, навіть якщо це особа повідомила контрагенту всі істотні умови договору. Друга вимога випливає з п. 1 ст. 432 ЦК, відповідно до якого договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Якщо у пропозиції укласти договір відсутній хоча б одна з істотних умов, він не може бути укладений, навіть якщо друга сторона і погодиться з такою пропозицією. Нарешті, третя вимога обумовлена тим, що в момент укладання договору повинна знімати ... Читати далі »

При укладанні взаємоузгоджених договорів їх умови встановлюються усіма сторонами, які беруть участь в договорі. При укладанні ж договорів приєднання їх умови встановлюються тільки однієї зі сторін. Інша сторона позбавлена можливості доповнювати або змінювати їх і може укласти такий договір тільки погодившись з цими умовами (приєднавшись до цих умов). Відповідно до п. 1 ст. 428 ЦК договором приєднання визнається договір, умови якого визначені однією із сторін у формулярах чи інших стандартних формах і могли бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. Прикладом договорів приєднання можуть служити договори перевезення, що укладаються залізницею з клієнтами, договори прокату, договори побутового підряду і т. д.

Оскільки умови договору приєднання визначаються тільки однієї з договірних сторін, необхідно якось захищати інтереси іншого боку, не бере участь у визначенні умов договору. З цією метою п. 2 ст. 428 ГК надає приєдна ... Читати далі »

При вирішенні спорів за позовами споживачів про спонукання комерційної організації до укладення публічного договору необхідно враховувати, що тягар доказування відсутності можливості передати споживачеві товари, виконати відповідні роботи, надати послуги покладено на комерційну організацію.

При необгрунтованому ухиленні комерційної організації від укладення публічного договору інша сторона має право по суду вимагати укладення з нею цього договору відповідно до положень, що застосовуються при укладанні договору в обов'язковому порядку (див. § 4 цієї глави).

Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншою щодо укладення публічного договору, крім випадків, коли законом або іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. Так, автотранспортне підприємство, що здійснює перевезення пасажирів, не має права відмовити в перевезенні одного з пасажирів тільки з тієї причини, що працівник цього автотранспортно ... Читати далі »

Юридична обов'язок укласти договір може випливати і з адміністративного акта. Так, видача місцевою адміністрацією ордера на жиле приміщення зобов'язує жител-но-експлуатаційну організацію укласти договір соціального найму з тим громадянином, якому виданий ордер.

Серед обов'язкових договорів особливе значення мають публічні договори. Вперше в нашому законодавстві публічний договір був передбачений ст. 426 ЦК. Відповідно до зазначеної статті публічний договір характеризується наступними ознаками: Обов'язковим учасником публічного договору є комерційна організація.

Вказана комерційна організація повинна здійснювати діяльність з продажу товарів, виконання робіт або надання послуг.

Така діяльність повинна здійснюватися комерційною організацією щодо кожного, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, енергопостачання, медичне, готельне обслуговування і т. п.).

Предметом договору повинно ... Читати далі »

Останні не відносяться до договорів, тому що для їх вчинення не потрібно угоди сторін, а достатньо волевиявлення однієї сторони.

Оплатне і безоплатні договори. Зазначені договори різняться в залежності від опосредуемого договором характеру переміщення матеріальних благ. Оплатним визнається договір, за яким майнове надання однієї сторони обумовлює зустрічне майнове надання від іншої сторони. У безоплатному договорі майнове надання проводиться тільки однією стороною без отримання зустрічного майнового надання від іншої сторони. Так, договір купівлі-продажу-це возмездный договір, який, в принципі, безоплатним бути не може. Договір дарування, навпаки, за своєю юридичною природою - безоплатний договір, який, в принципі, не може бути оплатним. А деякі договори можуть бути як віз-мезднимі, так і безоплатними. Наприклад, договір доручення може бути і оплатним, якщо повірений отримує винагороду за надані послуги, і безоплатним, якщо така винагорода не виплачується (ст. 972 ЦК). ... Читати далі »

Так, якщо вантажоодержувач пред'являє до перевізника вимога про неналежну якість доставленого вантажу, останній має право посилатися на те, що якість вантажу погіршився з вини працівників вантажовідправника, які здійснювали його завантаження.

Від договорів на користь третьої особи слід відрізняти договори про виконання третій особі. Останні не надають третій особі жодних суб'єктивних прав. Тому вимагати виконання таких договорів третя особа не може. Наприклад, при укладенні між громадянином і магазином договору купівлі-продажу подарунка з врученням його імениннику останній не має права вимагати виконання даного договору.

Односторонні і взаємні договори. Залежно від характеру розподілу прав і обов'язків між учасниками всі договори поділяються на взаємні і односторонні. Односторонній договір породжує у одного боку тільки права, а в іншої - тільки обов'язки. В взаємних договорах кожна із сторін набуває права і одночасно несе обов'язки по відношенню до іншої сторони. ... Читати далі »

Зазначене правило введено з метою захисту інтересів третьої особи, яка у своїй господарській діяльності може розраховувати на використання того права, яке воно отримало за договором, укладеним на його користь. Оскільки зміна або розірвання договору, укладеного на користь третьої особи, може поставити в скрутне становище третя особа, який вирішив скористатися наданим йому правом, чинне законодавство перекриває можливість припинення або зміни змісту цього права після того, як третя особа висловило боржникові свій намір скористатися цим правом. Так, якщо боржник за кредитним договором уклав на користь свого кредитора договір страхування повернення даного кредиту, то зазначений договір страхування може бути розірваний або змінений без згоди кредитора за кредитним договором тільки до того моменту, коли останній висловить страхової організації свій намір скористатися правом на виплату страхового відшкодування у випадку, якщо боржник своєчасно не погасить кредит.

Розумність дано ... Читати далі »

У зазначених угодах про наміри лише фіксується бажання сторін вступити в майбутньому в договірні відносини. Однак сама угода про наміри не породжує жодних прав і обов'язків у сторін, якщо в ньому не встановлено інше. Тому відмова одного з учасників угоди про наміри укласти передбачений такою угодою договір не тягне для нього будь-яких правових наслідків і може тільки вплинути на його ділову репутацію.

Договори на користь їх учасників та договори на користь третіх осіб. Зазначені договори різняться в залежності від того, хто може вимагати виконання договору. Як правило, договори укладаються на користь їх учасників та право вимагати виконання таких договорів належить тільки їх учасникам. Разом з тим зустрічаються і договори на користь осіб, які не брали участі в їх укладанні, але мають право вимагати їх виконання.

Відповідно до ст. 430 ЦК договором на користь третьої особи визнається договір, в якому сторони встановили, що боржник зобов'язаний провести виконання не ... Читати далі »

В основі такого поділу можуть лежати самі різні категорії, які обираються залежно від переслідуваних цілей. Поділ договорів на окремі види має не тільки теоретичне, але й важливе практичне значення. Воно дозволяє учасникам цивільного обороту досить легко виявляти і використовувати у своїй діяльності найбільш істотні властивості договорів, вдаватися на практиці до такого договору, який найбільшою мірою відповідає їхнім потребам.

Оскільки договори є різновидом угод, на них поширюється і розподіл угод на різні види. Так, загальне для всіх угод вчення про їх поділ на консенсуальні і реальні рівною мірою стосується і до договорів. У цій же главі наводиться таке поділ, що має відношення тільки до договорів і не застосовується до односторонніх операцій.

Основні і попередні договори. Цивільно-правові договори різняться в залежності від їх юридичної спрямованості. Основний договір безпосередньо породжує права і обов'язки сторін, пов'язані з переміщенням матеріальних благ: ... Читати далі »

Законом, іншими правовими актами і угодою сторін можуть встановлюватися додаткові вимоги, яким повинна відповідати форма договору (вчинення на бланку певної форми, скріплення печаткою і т. п.), і передбачатися наслідки недотримання цих вимог (п. 1 ст. 160 ЦК). Якщо ж такі додаткові вимоги не встановлено, сторони при укладанні договорів має право довільно визначати його реквізити та їх розташування в письмовому документі. Тому порядок розташування окремих пунктів договору в письмовому документі ніяк не впливає на його дійсність.

У відносинах між громадянами і юридичними особами нерідко застосовуються типові бланки, на яких оформлюється письмовий договір. Такі типові бланки дозволяють більш оперативно і правильно оформити письмовий договір. Відхилення від встановленої типовими бланками послідовності розташування внутрішніх реквізитів договору не впливають на дійсність укладеного договору, якщо в цьому письмовому документі узгоджені всі його істотні умови. Так, незаповнення ... Читати далі »