Перша стадія називається офертою, а друга - акцептом. Відповідно до цього сторона, що робить пропозицію укласти договір, іменується оферентом, а сторона, що приймає пропозицію, - акцептантом. Договір вважається укладеним, коли оферента отримає акцепт від акцептанта. Разом з тим, далеко не всяке пропозицію укласти договір набуває чинності оферти. Пропозиція, що визнається офертою, відповідно до ст. 435 ЦК: Перша вимога обумовлена тим, що без наміру особи укласти договір останній не може бувальщина укладено, навіть якщо це особа повідомила контрагенту всі істотні умови договору. Друга вимога випливає з п. 1 ст. 432 ЦК, відповідно до якого договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Якщо у пропозиції укласти договір відсутній хоча б одна з істотних умов, він не може бути укладений, навіть якщо друга сторона і погодиться з такою пропозицією. Нарешті, третя вимога обумовлена тим, що в момент укладання договору повинна зніматися пропозицію його укласти. В іншому випадку відносно одного й того самого предмета може бути укладено декілька договорів, з яких реально можна виконати тільки один. За відсутності будь-якого із зазначених вище ознак пропозиція може розглядатися тільки як виклик на оферту (запрошення робити оферту). Так, отримане поштою пропозицію від торгової фірми відвідати її магазин і придбати наявні товари не є офертою, оскільки в даному реченні відсутні істотні умови договору купівлі-продажу. Реклама та інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, розглядаються як запрошення робити оферту (виклик на оферту), якщо інше прямо не зазначено в заяві (п. 1 ст. 437 ЦК). Від виклику на оферту необхідно відрізняти публічну оферту. Під публічною офертою розуміється що містить всі істотні умови договору пропозицію, з якого вбачається воля особи, що робить пропозицію, укласти договір на зазначених у пропозиції умовах з будь-яким, хто відгукнеться (п. 2 ст. 437 ЦК). У цьому випадку пропозиція укласти договір звернена до будь-якого і кожному. Тому перше, хто відгукнеться на публічну оферту, акцептує її і тим самим знімає пропозицію (таксі, що стоїть на стоянці з увімкненим зеленим вогником; автомати з продажу прохолодних напоїв; розміщені на прилавку магазину товари тощо). Акцептом визнається згода особи, якій адресована оферта, прийняти цю пропозицію, причому не будь-яке порозуміння, а лише таке, яке є повним і беззастережним (п. 1 ст. 438 ЦК). Якщо ж принципову згоду на пропозицію укласти договір супроводжується будь-якими доповненнями або змінами умов, що містяться в оферти, то така згода не має сили акцепту. Вчинення особою, яка одержала оферту, у строк, встановлений для її акцепту, дій з виконання зазначених у ній умов договору (відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт, сплата відповідної суми тощо) вважається акцептом, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не зазначено в оферти (п. 3 ст. 438 ЦК). Слід враховувати, що для визнання відповідних дій адресата оферти акцептом не потрібно виконання умов оферти в повному обсязі.
|