Зазначене правило введено з метою захисту інтересів третьої особи, яка у своїй господарській діяльності може розраховувати на використання того права, яке воно отримало за договором, укладеним на його користь. Оскільки зміна або розірвання договору, укладеного на користь третьої особи, може поставити в скрутне становище третя особа, який вирішив скористатися наданим йому правом, чинне законодавство перекриває можливість припинення або зміни змісту цього права після того, як третя особа висловило боржникові свій намір скористатися цим правом. Так, якщо боржник за кредитним договором уклав на користь свого кредитора договір страхування повернення даного кредиту, то зазначений договір страхування може бути розірваний або змінений без згоди кредитора за кредитним договором тільки до того моменту, коли останній висловить страхової організації свій намір скористатися правом на виплату страхового відшкодування у випадку, якщо боржник своєчасно не погасить кредит. Розумність даного правила не викликає сумнівів. Так, у наведеному прикладі впевненість кредитора у своєчасному поверненні даної в кредит грошової суми багато в чому залежить від укладеного на його користь договору страхування, за умови укладення якого, як правило, і надається кредит. Тому подальше розірвання або зміна вказаного договору страхування може поставити кредитора у вкрай скрутне становище при стягненні наданої в кредит суми. Зазначене правило застосовується, якщо інше правило не передбачено законом, іншими правовими актами або договором. Так, відповідно до ст. 59-61 Статуту залізниць договір перевезення, що укладається між вантажовідправником і залізницею на користь одержувача, може бути змінений без згоди вантажоодержувача навіть у тому випадку, якщо вантажоодержувач висловив бажання скористатися правом, що виникли в нього за договором перевезення. Боржник в договорі, укладеному на користь третьої особи, має право висувати проти вимоги третьої особи заперечення, які він міг би висунути проти кредитора (п. 3 ст. 430 ЦК).
|