У зазначених угодах про наміри лише фіксується бажання сторін вступити в майбутньому в договірні відносини. Однак сама угода про наміри не породжує жодних прав і обов'язків у сторін, якщо в ньому не встановлено інше. Тому відмова одного з учасників угоди про наміри укласти передбачений такою угодою договір не тягне для нього будь-яких правових наслідків і може тільки вплинути на його ділову репутацію. Договори на користь їх учасників та договори на користь третіх осіб. Зазначені договори різняться в залежності від того, хто може вимагати виконання договору. Як правило, договори укладаються на користь їх учасників та право вимагати виконання таких договорів належить тільки їх учасникам. Разом з тим зустрічаються і договори на користь осіб, які не брали участі в їх укладанні, але мають право вимагати їх виконання. Відповідно до ст. 430 ЦК договором на користь третьої особи визнається договір, в якому сторони встановили, що боржник зобов'язаний провести виконання не кредитору, а вказаною або невказаним у договорі третій особі, яка має право вимагати від боржника виконання зобов'язання на свою користь. Так, якщо орендар уклав договір страхування орендованого майна на користь його власника (орендодавця), то право вимоги виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку належить орендодавцю, на користь якої і укладено договір страхування. І тільки в тому випадку, коли третя особа відмовилася від права, наданого йому за договором, кредитор може скористатися цим правом, якщо це не суперечить закону, іншим правовим актам чи договору. Так, у наведеному прикладі орендар, який уклав договір страхування на користь орендодавця, тільки в тому випадку має право вимагати виплати йому страхового відшкодування, коли останній відмовився від права на його отримання. Разом з тим у самому договорі можуть бути передбачені інші наслідки відмови третьої особи від належного йому права вимоги. Наприклад, у наведеному вище прикладі в договорі страхування може бути передбачено, що у разі відмови орендодавця від отримання страхового відшкодування останнім орендарю не виплачується. Інші наслідки можуть бути передбачені і законом. Наприклад, відповідно до чинного законодавства за договором особистого страхування на випадок смерті на користь третьої особи при настанні страхового випадку - смерті застрахованого громадянина - останній, зрозуміло, не може вимагати виплати страхового відшкодування навіть у тому випадку, якщо третя особа відмовилася від цього права . Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, з моменту вираження третьою особою боржника наміру скористатися своїм правом за договором сторони не можуть розривати або змінювати укладений ними договір без згоди третьої особи (п. 2 ст. 430 УК).
|