Необхідними, а отже, і суттєвими, для конкретного договору вважаються ті умови, які виражають його природу і без яких він не може існувати як даний вид договору. Наприклад, договір простого товариства немислимий без визначення сторонами спільної господарської чи іншої мети, для досягнення якої вони зобов'язуються спільно діяти. Договір страхування неможливий без визначення страхового випадку і т. д. Нарешті, по-четверте, істотними вважаються і всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Це означає, що за бажанням однієї із сторін у договорі істотним стає і така умова, що не визнано таким законом або іншим правовим актом і яке не виражає природу цього договору. Так, вимоги, що пред'являються до упаковки речі, що продається, не віднесені до числа істотних умов договору купівлі-продажу чинним законодавством і не виражають природу даного договору. Однак для покупця, що здобуває річ як подарунок, упаковка може бути досить суттєвою обставиною. Тому, якщо покупець зажадає узгодити умову про упакування товару, що купується, воно стає істотною умовою договору купівлі-продажу, без якого даний договір купівлі-продажу не може бути укладений. На відміну від істотних, звичайні умови не потребують погодження сторін. Звичайні умови передбачені у відповідних нормативних актах і автоматично вступають в дію в момент укладання договору. Це не означає, що звичайні умови діють всупереч волі сторін у договорі. Як і інші умови договору, звичайні умови грунтуються на угоді сторін. Тільки в цьому випадку угода сторін підпорядкувати договір звичайним умовам, що містяться в нормативних актах, виражається у самому факті укладення договору даного виду. Передбачається, що якщо сторони досягли угоди укласти даний договір, то тим самим вони погодилися і з тими умовами, які містяться в законодавстві про це договорі.
|