З переходом же до ринкової економіки потреба в складному юридичному складі, що включає плановий акт і договір, відпадає природним шляхом. Якщо в умовах планової економіки стабільність господарських зв'язків між товаровиробниками може бути забезпечена тільки планово-адміністративними актами, то в умовах ринкової економіки стабільність господарських зв'язків базується на економічній зацікавленості учасників товарно-грошових відносин, втіленої у вільно що укладаються між ними договорах. У силу цього подальший розвиток цивільного законодавства у міру переходу до ринкової економіки повинно йти по шляху звільнення договору від впливу адміністративних актів. Цим шляхом пішов законодавець, приймаючи Основи цивільного законодавства 1991 р., частина першого (1994 р.) і частина друга (1995 р.) нового Цивільного кодексу Російської Федерації, в яких відсутні будь-які планові передумови для укладання договорів між суб'єктами цивільного права . Складний юридичний склад може включати не тільки адміністративні акти та договори, а й інший набір юридичних фактів. Так, зобов'язання купівлі-продажу приватизованого державного підприємства може виникати з проведеного аукціону і укладеного на основі його результатів договору купівлі-продажу приватизованого державного підприємства і т. д. Тому складний юридичний склад, як і раніше залишається одним з найбільш характерних підстав зобов'язальних правовідносин. Заподіяння шкоди (делікти) та інші неправомірні дії. Договори, односторонні угоди і адміністративні акти являють собою правомірні дії, покликані сприяти розвитку економічного обороту. Вчинення ж неправомірних дій у сфері економічного обороту перешкоджає його нормальному функціонуванню. З метою усунення негативних наслідків, викликаних зазначеними неправомірними діями, закон пов'язує з ними виникнення особливого виду зобов'язань. У силу ст. 1064 ЦК шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкоду, заподіяну майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду, у повному обсязі. Як підстава виникнення таких зобов'язань виступають самі неправомірні дії (делікти), тому що виникають на їх основі зобов'язання прийнято називати деліктних зобов'язань. Хоча де-ліктние зобов'язання і виникають з неправомірних дій, вони спрямовані на досягнення правомірного результату-відновлення порушеного майнового становища учасників економічного обороту. На досягнення такого ж результату спрямовані і зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення. У силу ст. 1102 ЦК особа, яка без встановлених законом, іншими правовими актами або угодою підстав придбало або зберегло майно за рахунок іншої особи, зобов'язано повернути останньому безпідставно придбане або збереження майна (безпідставне збагачення). Інші дії громадян і юридичних осіб. В основі зобов'язальних правовідносин можуть лежати також інші дії громадян та юридичних осіб. Наприклад, відповідно до правил, закріпленими главою 50 ЦК, особа, що діє в чужому інтересі без доручення, зокрема з метою запобігання шкоди особистості іншої особи або його майну, за певних умов набуває право на відшкодування понесених ним необхідних витрат та іншого реального збитку. У даному випадку зобов'язання виникає з правомірного дії щодо запобігання збиткам. Однак ця дія не є угодою або адміністративним актом.
|